Леся Українка…Це ніжне й дзвінке ім’я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця,і не тільки українця. Леся належить усім, бо її творчість зіткана з різних мотивів світової культури. Гордий дзвін її імені в серцях мільйонів людей породжує не тільки спогад про «Лісову пісню» або «Досвітні вогні»,але й палку любов до великої поетеси і гордість за свій народ,що спородив її. Леся Українка, наділена потужними і стійкими громадянськими почуттями, високим благородним обов’язком, вірно і повноцінно служила людям, віддаючи свої сили, знання, енергію, талант боротьбі за їхнє щастя, за наближення і торжество на землі справедливості, добра, гуманістичних ідеалів. Літературна спадщина Лесі Українки – органічна і невіддільна складова частина української літератури й культури.

Прожила Леся всього 42 роки, і 33 із них плідно працювала на літературній ниві. Вона, яка стільки зробила для розвитку рідної культури, була і залишається нашою національною гордістю. Світова література не може назвати іншого письменника з таким талантом, щирим і самобутнім голосом, полум’яним серцем і мудрим розумом.

З нагоди 150 річниці від дня народження Лесі Українки, в Мигійському коледжі МНАУ відбувся літературно-музичний захід ( провела викладач української мови і літератури Тараненко Н.В.) на тему: «Обернуся в легенду».