НА ЧОРНОБИЛЬ ЖУРАВЛІ ЛЕТІЛИ…

26 квітня 1986 року Ця дата надовго залишиться в пам´яті людства. Вибух на Чорнобильській АЕС сколихнув весь світ, він став новою віхою відліку в історії атомної енергетики. З часом весь світ взнає наскільки небезпечна позбавлена контролю сила атома і як неймовірно важко вгамувати її.

         Чорнобильська катастрофа зачепила не тільки нас. Вона озвалась страшним відлунням в сусідній Білорусії та інших країнах, сповістила про вступ всієї планети у нову еру – «постчорнобильську»

         Катастрофа Чорнобиля показала, що атом і в мирний час так само небезпечний як і в військовий.

         У ту страшну квітневу ніч начальником чергового пожежного караулу був лейтенант Володимир Правик. З ним були його друзі- пожежники: Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Віктор Кібенок, Микола Титенок, Володимир Тишура та інші.

         Про їхню мужність написані вірші, їхні імена вкарбовані в пам’ять українців.

Коли зловісна блискавиця

Сторуко в серце уп´ялась

І обпалила ваші лиця

І в танці дикому зайшлась

Коли вже хмари  спопеліли

У знавіснілому вогні, –

Ви смерть приборкати зуміли

На тім останнім рубежі

Не віддали їй на поталу

Світанків наших ніжний щем

Ви як один супроти стали

Пекельним січені дощем

…Пожежникам Володимиру Правику та Віктору Кібенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно.

         Чорнобиль – явище безмірне  в світовій історії, з яким не зрівняється ні одна відома до цієї події катастрофа.

         Ця зірка «»Полин» наче заслана з майбутнього як грізне попередження. Опам´ятайтеся люди, замисліться над розвитком цивілізації, зробіть, поки не пізно, серйозні висновки.

         При думці, що все це коїть людина і коїть уже не вперше, стискається серце. Спинися людино! Нащо ж ти нищиш своє право на щастя жити?

Воно дане тобі тільки раз! Всі блага землі тобі дані для цього! Отямся ж, спинися людино! Ти ж людина!

26 квітня – день національної трагедії України.

         Відібране смертю життя, життя віддане не лише в ім´я врятування тисяч і тисяч інших, ай  віддане через злочинну недбалість, байдужість до людей, чиюсь некомпетентність.

         Чорнобиль, його велика біда, багато чого відкрила і в нас і для нас.

Про це свідчать думки наших студентів, лінійки- реквієми, що проводяться щорічно в цей  трагічний день.  Кожен рік ми  повертаємось думками до цих подій, відкриваючи для себе все більше і більше фактів цієї жахливої трагедії. І кричить душа:

Врятуймо цю землю безкраю

У грізний чорнобильський час

І пісню про них заспівають

І казку розкажуть про нас!

 

Голова методичного об’єднання кураторів груп О.П.Поточняк